Історія героя
(01.04.1990 – 16.03.2023) Солдат, навідник аеромобільного відділення 4 аеромобільного батальйону Позивний: «Браво» Нагороди: Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Віталій Ярошенко народився 1 квітня 1990 року в місті Лебедин, Сумська область. З дитинства вирізнявся добротою, чесністю та готовністю підтримати друзів. У 1997 році він пішов до Гринцівської школи І–ІІІ ступенів, де навчався до 2007 року. Після школи Віталій здобув професію столяра у Сумському професійно-технічному училищі №11.
У 2008–2009 роках він проходив строкову службу у Збройних силах України. Після цього працював у різних сферах: у магазині «Море Пива» в Сумах, на взуттєвій фабриці «Преміум Стар», експедитором на «Новожанівському м’ясокомбінаті». Віталій був працьовитим, відповідальним та завжди піклувався про близьких. Він мав дружину та доньку, був люблячим сином і братом.
31 серпня 2022 року Віталій був мобілізований до ЗСУ і потрапив до 4-го аеромобільного батальйону, де служив навідником. Серед побратимів був відомий під позивним «Браво» — як мужній, рішучий і надійний воїн, який завжди тримав слово і не зраджував друзів.
9 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі міста Часів Яр (Бахмутський район, Донецька область) Віталій отримав важке мінно-вибухове поранення внаслідок артобстрілу противника.
16 березня 2023 року його серце зупинилося.
19 березня 2023 року Віталія поховали у рідному селі Дружне Гринцівського старостинського округу.
13 травня 2024 року, Указом Президента України, Віталій був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
1 квітня 2025 року на фасаді Гринцівської школи відкрили меморіальну дошку, що увіковічнила його ім’я.
Віталій Ярошенко назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів та побратимів як відважний захисник України, який віддав життя за свободу і мир.