Історія героя
06.01.1986 – 30.12.2023
Солдат 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ
позивний «ФІЗИК»
Руслан Шуліпа народився 6 січня 1986 року в місті Суми. Він ріс у звичайній родині, де цінували освіту, чесність і повагу до людей. З дитинства Руслан вирізнявся допитливістю та тягою до знань. Його улюбленими предметами були точні науки, особливо фізика, що згодом визначило його життєвий шлях.
У 2003 році він закінчив ЗОШ №25 і вступив до Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на кафедру експериментальної та теоретичної фізики. Під час навчання Руслан проявив себе як наполегливий, дисциплінований та відповідальний студент, завжди готовий допомогти однокурсникам та поділитися знаннями.
Після закінчення університету Руслан розпочав роботу в Інституті прикладної фізики НАН України, де займався науковими дослідженнями та експлуатацією складного аналітичного обладнання. У 2016–2020 роках він навчався в аспірантурі, поглиблюючи свої знання та навички, працював над важливими проєктами, які потребували точності, терпіння та відповідальності.
У 2020 році Руслан очолив групу фахівців, відповідальних за Аналітичний прискорювальний комплекс Інституту, контролював безпечну та безаварійну роботу обладнання, навчав персонал і створював умови для безперебійного функціонування лабораторії. Навесні 2022 року, під час оточення міста, Руслан не лише забезпечив роботу комплексу, а й допоміг колегам зберегти обладнання та документи, проявивши мужність та рішучість у критичних обставинах.
У липні 2023 року Руслана мобілізували до 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, де він став на захист рідної країни. Позивний «ФІЗИК» відображав його аналітичний розум, спокій у найскладніших ситуаціях та точність у виконанні завдань. Руслан брав участь у численних бойових операціях, демонструючи стійкість, відвагу і відданість побратимам та Україні.
30 грудня 2023 року Руслан загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу у Куп’янському районі Харківської області. Його життя обірвалося, але пам’ять про нього залишиться назавжди в серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Він залишив приклад справжньої мужності, самопожертви та відданості справі захисту Батьківщини.
Руслан не встиг створити власної сім’ї, але залишився у серцях рідних та друзів як зразок честі, доброти та професіоналізму. Його життя і подвиг надихатимуть майбутні покоління українців, нагадуючи про справжню ціну свободи та миру.
Воїна поховали 4 січня 2024 року на Алеї Слави Баранівського кладовища міста Суми.