Історія героя
(16.03.1975 – 23.11.2022)
Сержант
10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Олександр Миколайович Шевченко народився 16 березня 1975 року в місті Суми. Навчався у Сумській загальноосвітній школі №6, а згодом здобув професію «станочник широкого профілю» у Сумському професійно-технічному училищі №2. Після строкової служби в армії продовжив освіту — закінчив приватний коледж «Бакаляр» за спеціальністю бухгалтер, а пізніше отримав економічну освіту в Міжрегіональній академії управління персоналом.
У мирний час Олександр тривалий період працював керівником кількох підприємств з вантажних перевезень. Колеги згадують його як гарного керівника і порядну людину, яка завжди підтримувала і підбадьорювала оточення.
Восени 2016 року Олександр добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь в антитерористичній операції, виконував бойові завдання на сході країни. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну знову став на захист Батьківщини, увійшовши до складу 10-го гірсько-штурмового батальйону, де обіймав посаду головного сержанта зенітно-ракетного взводу.
23 листопада 2022 року, під час виконання бойового завдання у Донецькій області, головний сержант Олександр Шевченко загинув унаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям. Йому було 47 років.
27 листопада 2022 року відбулося прощання із Захисником у Свято-Георгіївському храмі м. Суми, після чого його поховали на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища.
Його командир Віктор пригадує:
«Саня тягнув взвод на собі. Формаліст був у гарному сенсі цього слова. За 2-3 дні до загибелі він написав мені: “Вітьок, ти ж зроби все нормально, скажи прощальне слово як треба”».
Побратим Юрій додає:
«Це не те, що гідна людина, це людина з великої літери. Таких дуже мало. Казав: “Мама щоб не знала”…».
Знайома родини, пані Любов, згадує його як чуйного та працьовитого чоловіка:
«Такий спокійний, трудолюбивий, дуже патріотизм в ньому був».
За мужність і героїзм Олександр Шевченко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів як Людина з великої літери — відданий син України, надійний друг, мудрий керівник і справжній боєць.