Історія героя
(23.06.1994 – 02.01.2023)
Солдат, водій кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки Збройних Сил України
Позивний: «Буржуй»
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Денис Савченко народився 23 червня 1994 року в місті Суми. Згодом разом із родиною переїхав до села Штепівка, де закінчив місцеву школу. З дитинства мав музичний слух і талант до співу, грав на домбрі, брав активну участь у хорі та ансамблі. Вчителі згадують його як світлого, життєрадісного та доброзичливого хлопця.
Після школи Денис працював на будівельних об’єктах у Києві. З початком повномасштабного вторгнення Росії без вагань став добровольцем на захист України. Служив водієм кулеметного відділення взводу вогневої підтримки.
2 січня 2023 року, під час бойового зіткнення з ворогом поблизу міста Бахмут, Донецької області, Денис загинув від поранень, несумісних із життям, отриманих унаслідок вибухової травми. Йому було лише 28 років.
Поховали Героя 16 січня 2023 року на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища в Сумах. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Денис виріс у родині, де любов до Батьківщини та військовий обов’язок були сімейними цінностями. Його рідний брат, Максим Савченко, загинув у 2014 році під час АТО в боях за Лисичанськ, і на честь нього названо сумську школу №7.
Для рідних Денис назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком і вірним сином України.