Історія героя
(14.05.1973 – 09.03.2024)
Солдат
66-та окрема механізована бригада Сухопутних військ
Позивний “Петрович”
Нагороди: Нагрудний знак «66 окрема механізована бригада Сухопутних військ», Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Охонько Олександр Петрович народився 14 травня 1973 року в місті Суми.
Навчався у Сумській загальноосвітній школі №7, після чого здобув фах газо-електрозварювальника в Сумському професійно-технічному училищі №16.
У трудовому житті Олександр проявив себе як працьовитий і надійний майстер. Останнє місце його роботи було на приватному підприємстві, де його цінували не тільки за професійні вміння, а й за чесність, добросовісність, людяність та щирий характер. Для друзів і колег він був людиною слова – на нього завжди можна було покластися.
З початком повномасштабного вторгнення росії проти України Олександр став добровольцем на захист рідного міста та держави. Служив у складі 66-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, мав позивний «Петрович».
На війні він проявив себе справжнім чоловіком: мужнім, принциповим, але водночас добрим і чуйним. Побратими згадують його як людину, яка завжди готова підтримати словом, поділитися останнім та не залишити друга в біді. Він умів підняти бойовий дух, навіть у найважчі моменти, і завжди йшов вперед з вірою в перемогу.
9 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області Олександр загинув унаслідок артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям.
Поховали воїна на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища в місті Суми.
За відвагу та стійкість був нагороджений нагрудним знаком «66 окрема механізована бригада сухопутних військ» та посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Пам'ять про Олександра Петровича Охонька назавжди залишиться в серцях його рідних та друзів, у вдячності побратимів і всієї української громади. Він був і назавжди залишиться прикладом мужності, вірності та любові до своєї країни.