Історія героя
29 червня 1992 — 15 травня 2023
Старший солдат, навідник десантно-штурмових військ
Позивний «Боксер»
Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)
Олександр Валерійович Оніщенко народився 29 червня 1992 року у місті Суми. Дитинство його пройшло серед знайомих вулиць рідного міста. У школі № 5, а згодом у школі № 20 він навчався з тією самою пристрастю, з якою завжди прагнув рухатися вперед — у спорті, у житті, у власному розвитку.
З дитинства Олександр захоплювався боксом. Його тренер Дмитро Дубров пригадує:
«Це був один із кращих моїх учнів. Він був у мене з дев’яти років. Ми пройшли довгий і складний шлях боксу, і Олександр досяг дуже багато. Він дворазовий чемпіон України серед юнаків, переможець міжнародних турнірів у Моршині та Донецьку. Це був справжній боєць і на рингу, і у житті».
Ці слова — не просто хвала: вони свідчать про те, що характер, наполегливість та сила духу були з Олександром змалку.
Після школи Олександр обрав професійне училище — завершив навчання у ВПУ № 16. Далі — робота на будівельних підприємствах Київської області. Серед колег він був відомим як працьовитий, відповідальний й доброзичливий. У нелегкі моменти — підтримка, порада, дружня усмішка. Його талант до справді простих речей — людяності, справедливості — залишав слід у душах тих, хто з ним працював.
У березні 2023 року, коли країна потребувала захисників, Олександр добровільно приєднався до лав ЗСУ. Він служив навідником десантно-штурмових військ, під позивним «Боксер». На фронті побратими знали його як бойового, рішучого, відповідального — такого, на кого можна було покластися в найскладніші моменти. Він був не лише воїном — він був товаришем, який йшов вперед разом з іншими.
15 травня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу в районі села Іванівське, Бахмутського району Донецької області, Олександр загинув героїчно. Він віддав своє життя за свободу, незалежність і землю, яку любив. Йому було лишень 30 років.
24 травня 2023 року Героя поховали на Алеї Слави Ново–Центрального Баранівського кладовища в місті Суми. Відспівування відбулись у Свято‑Воскресенському кафедральному соборі.
За рішенням Сумської міської ради Олександру присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» — як знак вдячності за його життя, подвиг і невмирущу пам’ять.