Історія героя
(09 вересня 1977 – 20 червня 2022)
Капітан Збройних Сил України
Позивний «Кадет»
Командир 3-ї стрілецької роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону "Суми" 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського
Масюк Олександр Вікторович народився 9 вересня 1977 року в селі Грузьке Кролевецького району Сумської області. Навчався в Грузчанській середній школі, а з 1994 по 1998 рік здобував військову освіту в Полтавському військовому інституті зв’язку.
Після закінчення інституту служив у Збройних Силах України, зокрема у 51-й окремій механізованій бригаді у місті Володимир-Волинський. Згодом, у 2006 році, прийняв рішення повернутися до рідної Сумщини, щоб бути поряд із родиною та допомагати батькам. Свої знання та інженерний хист реалізував у Державній кримінально-виконавчій службі — працював у Сумській виправній колонії №116, де обіймав посаду начальника відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв’язку та інформатизації. Мав звання підполковника внутрішньої служби. Його знали як новатора в галузі систем безпеки, відеоспостереження та інженерних рішень.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, попри проблеми зі здоров’ям, інсулінозалежний діабет та перенесений інфаркт, Олександр без вагань прийняв рішення знову стати до строю. Як справжній офіцер, він сказав матері: «Хто захищатиме моїх дітей, якщо не я?»
Спочатку долучився до сил самооборони на блокпостах, де його досвід був надзвичайно цінним. Згодом мобілізувався до ЗСУ і був призначений командиром 3-ї стрілецької роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону "Суми". Отримав бойовий позивний — «Кадет».
Під його командуванням військові облаштовували фортифікаційні споруди та укріплення у прикордонному районі села Юнаківка Сумського району. Саме там, 20 червня 2022 року, під час масованого артилерійського обстрілу з боку російських військ, капітан Олександр Масюк загинув, захищаючи підступи до рідного міста Суми.
Йому було 44 роки.
Похований 22 червня 2022 року на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми.
У грудні 2024 року в рідному селі Грузьке було відкрито Сквер Пам’яті, де встановлено Козацький Хрест на честь загиблих воїнів. Фото Олександра Масюка — серед облич Героїв.
Вшанування:
Нагороджений поетичною відзнакою «Захисник України. Герой міста Суми» (посмертно)
За життя мав звання підполковника внутрішньої служби, у ЗСУ — капітан
Шанований фахівець, сім’янин, батько двох дітей
«Він завжди був турботливим, спокійним, справжнім чоловіком. Пішов на війну не через обов’язок, а через любов — до дітей, до родини, до України…» — Мати Героя, Валентина Леонтіївна