Історія героя
Позивний: «Юг»
6 грудня 1972 — 12 лютого 2023
Старший солдат, кулеметник
Державна прикордонна служба України
Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)
Микола Лосятинський народився 6 грудня 1972 року в місті Суми. Навчався у школах № 7 та № 29, а повну середню освіту здобув у вечірній школі. З ранніх років звик до праці, відповідальності та турботи про близьких. У мирному житті Микола тривалий час працював за кордоном, зокрема в Польщі, щоби підтримувати родину та забезпечити гідне життя.
На момент початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Микола перебував у відпустці в рідному місті. Планував повертатися до Польщі, але вирішив інакше: залишився в Україні, щоби боронити свій дім. Без вагань вступив добровольцем до складу Добровольчого формування територіальної громади міста Суми, де служив кулеметником.
19 жовтня 2022 року Миколу мобілізували до лав Державної прикордонної служби України. Після проходження підготовки в Головному центрі підготовки особового складу імені генерал-майора Ігоря Момота, він продовжив службу в прикордонному підрозділі.
Зі зброєю в руках Микола Лосятинський захищав державний кордон на Сумщині — на ділянці сьомої прикордонної застави (н.п. Писарівка) другої прикордонної комендатури. Був вірним присязі, відповідальним, дисциплінованим та відданим своїй справі. Побратими знали його як спокійного, надійного, впевненого бійця з великим серцем.
12 лютого 2023 року під час доставки прикордонного наряду до місця несення служби поблизу н.п. Басівка, приблизно за 2 км від державного кордону, транспортний засіб, у якому перебував Микола, підірвався на вибуховому пристрої — імовірно на міні типу МОН. Внаслідок вибуху старший солдат Лосятинський отримав поранення, несумісні з життям. Йому було 50 років.
Захисника з почестями поховали на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища в рідному місті Суми.
Указом Президента України за особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі Миколу Лосятинського посмертно нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Микола Вікторович Лосятинський — приклад справжньої людяності та сили духу. Він не збирався бути героєм, але став ним. Його рішення залишитися і захищати Україну, відмова від особистого спокою заради спільного майбутнього — назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав.
Світла пам’ять. Вічна слава Герою.