Історія героя
(12.11.1976 – 18.10.2023)
Головний сержант
66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго
Позивний «Лом»
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), Присвоєно звання Почесного громадянина міста Суми (посмертно)
Роман Ломакін народився 12 листопада 1976 року в місті Суми. Навчався у Сумській загальноосвітній школі №10, згодом здобув технічну освіту в Машинобудівному коледжі за спеціальністю «технік-технолог».
Трудову діяльність розпочав у ПАТ СМВО ім. Фрунзе, де проявив себе як сумлінний і відповідальний працівник.
У 1995 році проходив строкову службу у військах морської піхоти у місті Феодосія (АР Крим). Після цього залишився на контрактній службі та отримав звання старшого інструктора розвідки частини спеціального призначення.
У 2014 році Роман знову став до лав ЗСУ. Служив командиром відділення ПТУР у 1-му механізованому батальйоні та брав участь у боях за Донецький аеропорт. За службу в зоні АТО був нагороджений відзнакою «За участь в АТО».
З початком повномасштабного вторгнення рф ніс службу на блокпостах у місті Суми. У березні 2022 року був мобілізований і відразу включився у бойові дії. Побратими знали його як людину незламної волі та сили духу, саме тому позивний «Лом» став символом його стійкості.
18 жовтня 2023 року Роман загинув біля села Макіївка Сватівського району Луганської області під час мінометного обстрілу.
7 листопада 2023 року воїна поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в місті Суми.
За мужність і відвагу Роману Ломакіну посмертно присвоєно звання Почесного громадянина міста Суми (31.01.2024) та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (17.06.2024).
Побратими згадують його як людину добру, рішучу та відважну, яка завжди йшла вперед і надихала інших.
«Він у перші дні війни став добровольцем за ідею. Добрий, рішучий, волелюбний. Людина, яка надихала навколо себе, і завжди йшла вперед», – розповідає побратим Олег.
Дружина Марина говорить:
«Мій чоловік був справжнім патріотом своєї країни, мужнім і чесним. Він завжди допомагав побратимам, дбав про безпеку оточення і був прикладом для всіх. Ми пишаємося його подвигом і пам’ятатимемо назавжди».