Історія героя
(17 листопада 1976 р.— 25 жовтня 2022 р.)
Штаб-сержант десантно-штурмового батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової Поліської бригади ЗСУ
Позивний «Погранець»
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Почесний громадянин міста Суми
Євген Лишенко народився 17 листопада 1976 року в місті Будапешт, у родині військовослужбовця. Дитинство провів у Сумах, де закінчив середню школу №21, а згодом професійно-технічне училище №6, здобувши спеціальність газоелектрозварювальника.
У 1995 році проходив строкову військову службу, але був комісований через стан здоров’я. У 1998 році закінчив Сумський кооперативний технікум (нині — Сумський фаховий коледж економіки і торгівлі), отримавши спеціальність «Товарознавство та комерційна діяльність».
Працював у СП «Технологія», займався підприємництвом. У 2015 році, під час російської агресії на сході України, був мобілізований, підписав контракт з Державною прикордонною службою, де обіймав посаду в.о. начальника зенітної застави прикордонної комендатури. Виконував бойові завдання в зоні АТО, був засновником громадської організації «Об’єднання учасників АТО – воїнів прикордонників».
З початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році перевівся на контрактну службу до Збройних Сил України. Служив командиром 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
25 жовтня 2022 року Євгеній загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п Невське.
Прощання з героєм відбулося 3 листопада 2022 року у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м. Суми. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища.
31 травня 2023 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми». 17 червня 2024 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У Євгенія залишилися дружина та троє дітей, наймолодшому з яких на момент загибелі було лише шість років. Побратими і друзі згадують його як чесного, чуйного та безстрашного воїна, який завжди йшов на допомогу та неодноразово повертався на фронт навіть після поранень і виходу з оточення.
Його життя і подвиг — символ відданості Батьківщині та непохитної мужності. Пам’ять про Євгенія Лишенка назавжди житиме в серцях рідних, побратимів та вдячних земляків.