Історія героя
(21 вересня 1986 — 18 квітня 2023)
Позивний: «Циган»
Звання: старший солдат
Підрозділ: Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького
Посада: навідник 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 4-ої механізованої роти 2-го механізованого батальйону
Олександр народився 21 вересня 1986 року в мальовничому селі Токарі Сумського району. Тут минуло його дитинство, сповнене теплих сімейних традицій, праці на землі та мрій про щасливе майбутнє. Після закінчення місцевої школи він продовжив навчання у Хотінському професійному аграрному ліцеї, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Працьовитий, відповідальний та щирий, Олександр працював за спеціальністю на підприємствах міста, допомагав рідним, завжди був готовий простягнути руку допомоги друзям і односельцям. Він мріяв про власний дім, спокійне життя та мирну Україну.
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олександр без вагань приєднався до лав територіальної оборони, ставши на захист рідної землі. Згодом його мобілізували до Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, де він служив навідником у механізованому відділенні.
Своїх побратимів він називав другою сім’єю. Незважаючи на контузії та поранення, отримані на передовій, Олександр завжди повертався до строю, адже вважав, що його місце — поруч із товаришами в бою. Його позивний «Циган» знали й поважали як символ відваги, витримки та бойового братерства.
18 квітня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі Авдіївки Донецької області, під час потужного мінометного обстрілу, Олександр Литвиненко загинув смертю Героя, захищаючи Україну від ворога.
26 квітня 2023 року його з почестями поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в місті Суми. За мужність і самопожертву рішенням Сумської міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).