Історія героя
(24 вересня 1976 — 10 серпня 2022) Солдат, 15 окремий стрілецький батальйон,водій-радіотелефоніст стрілецької роти Позивний: «Курок» Учасник АТО
Роман Куровський народився 24 вересня 1976 року в місті Суми. З дитинства був спокійним, працьовитим і щирим хлопцем. Навчався у Сумській загальноосвітній школі №6, після чого вступив до ПТУ №6, де здобув спеціальність монтажника–газозварювальника — професію, яка вимагала витримки, точності й сили.
Після служби в армії працював слюсарем на підприємствах тепло- та водопостачання у Сумах. Усе життя був звичайною, простою людиною — сумлінним працівником, хорошим другом, люблячим сином і турботливим батьком.
У 2014 році, коли на сході України розгорілася війна, Романа мобілізували. Він брав участь в Антитерористичній операції (АТО). Після демобілізації повернувся до мирного життя, згодом працював за кордоном, але завжди залишався вірним українському духу.
Коли у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Роман не міг залишитися осторонь. Він повернувся до України та добровільно пішов боронити рідну землю.
У складі Збройних Сил України виконував обов’язки водія-радіотелефоніста стрілецької роти. Бойовий позивний — «Курок». Цей позивний відображав його швидкість дій, готовність реагувати на небезпеку миттєво, і водночас — внутрішню силу та відповідальність.
Побратими згадують Романа як надійного товариша — спокійного, врівноваженого, завжди готового допомогти, без зайвих слів виконував найскладніші завдання. Він не шукав слави, просто знав: захищати — це його обов’язок.
10 серпня 2022 року, під час виконання бойового завдання, Роман загинув поблизу села Храпівщина Сумського району. Ворожий обстріл автоколони на трасі Київ — Суми став фатальним.
Знайома Романа — пані Олена — згадує:
«Роман був гарною людиною. Він воював у АТО і завжди був справжнім патріотом України. І в цій війні він не витримав — знову пішов захищати. Царство небесне Героям…»
Офіцер Сумського обласного центру комплектування Ігор Мироненко зазначив:
«Куровський Роман Степанович — один із тих, хто без вагань став до лав ЗСУ. Він за покликом серця захищав свою державу, родину, нас із вами і землю».
Його життєвий шлях — це шлях справжнього українця: чесного, сильного, вірного своїм принципам. Тихого героя, який зробив найбільшу жертву заради нашої свободи.
Куровський Роман Степанович — один із тих, завдяки кому Україна стоїть. Його відвага, внутрішня гідність і вірність Україні — це не просто спогад. Це приклад. Це зобов’язання для нас пам’ятати, боротися й цінувати те, за що він віддав своє життя.