Історія героя
11.06.1997 - 08.07.2021
Курасов Євгеній Олександрович народився 11 червня 1997 року в с. Локня Сумського району Сумської області. З 2004 року навчався у Басівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2015 році. Навчаючись був активним і допитливим школярем, брав участь у спортивних змаганнях та змаганнях з шахів. Найбільше подобалося Євгенію грати в волейбол, теніс та шахи.
Після школи вступив у ДПТНЗ "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", яке закінчив у 2017 році та здобув кваліфікацію муляра-штукатура, лицювальника-плиточника. Пів року працював у будівельній компанії "Сумбуд", після чого заключив контракт із Державною Прикордонною службою України. Проходив службу в Краснопільському прикордонному загоні, де заступав на зміни в державних пунктах пропуску с. Покровка та с. Грабовське. З 2018 року за власним бажанням був направлений в с. Мілове Старобільського району Луганської області, де рік проходив службу в прикордонному загоні.
Проходячи службу в Державному прикордонному загоні зрозумів, що хоче служити у Збройних силах України. Мріяв вступити до лав десантників, але у 2019 році не було вакантних місць у десантних бригадах, тому вирішив підписати контракт із 58 окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського. Євгенію дуже подобалася служба у Збройних силах України, завжди позитивно відкликався про командування військової частини та безпосередньо своїх командирів. Сержант Курасов Євгеній Олександрович служив на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора механізованого взводу механізованої роти військової частини А4532 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» Збройних Сил України.
22 серпня 2020 року одружився з Курасовою Валерією, з якою зустрічався з 2015 року. Був надзвичайно щасливим коли у травні 2021 року в нього народилася довгоочікувана донечка Єлизавета. Після народження дочки став ще більш уважнішим та відповідальнішим, постійно думав про те, як зробити її щасливою.
У шлюбі був добрим, уважним та чуйним чоловіком, завжди допомагав вирішувати побутові питання, був гарним сім'янином та батьком. Робив все для того, щоб дружина була щасливою, а в сім'ї панував спокій та затишок. Євгенію подобалося дарувати подарунки та радувати близьких. Сам же активно займався спортом, полюбляв подорожі та теплі зустрічі у колі друзів, побратимів.
Загинув 8 липня 2021 року поблизу с. Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок снайперського обстрілу.
11 липня похований в с. Локня Сумського району.
Рішенням Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року №3038-МР Євгенію Олександровичу Курасову присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).