Історія героя
13.05.1985 – 27.02.2024
Молодший лейтенант,
143-тя окрема механізована бригада.
Позивний «Гомер»
Нагороди: орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
Денисенко Олексій Вікторович народився 13 травня 1985 року у місті Суми.
Початкову освіту здобув у Сумській загальноосвітній школі № 23, згодом навчався у Машинобудівному коледжі СумДУ, а вищу освіту отримав у Сумському державному університеті за спеціальністю «Інформаційні технології проектування».
Трудову діяльність розпочав у цивільних підприємствах, працював у ТОВ «КП Інтертелеком», ТОВ «СІТБ-Преміум» та ТОВ «СІТБ». Колеги згадують його як сумлінного, порядного й відповідального фахівця.
З початком повномасштабної війни Олексій добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив молодшим лейтенантом, командиром кулеметного взводу військової частини № 4980. Побратими знали його під позивним «Гомер».
27 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі с. Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок скидання вибухового пристрою з ворожого БпЛА, Олексій отримав поранення, несумісні з життям.
Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за мужність і самопожертву в боротьбі за свободу та незалежність України.
Рідні, друзі та сусіди згадують Олексія як тиху, врівноважену й добру людину, яка любила природу, тварин і понад усе – свою землю та батьків, йому назавжди залишиться 38 років.
4 березня 2024 року у Сумах відбулося прощання із Захисником. Відспівування пройшло у Свято-Георгіївському храмі, після чого воїна поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища.