Історія героя
15 березня 1988 – 19 січня 2023 Штаб-сержант, головний сержант стрілецького взводу ЗСУ Позивний: «Прапор» Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» (посмертно)
Олександр народився 15 березня 1988 року в місті Суми. Навчався в Сумській загальноосвітній школі №9. Згодом здобув професію зварювальника в ПТУ №2. Тривалий час працював за фахом на підприємстві АТ «Сумихімпром».
Проходив строкову військову службу. У 2014 році був мобілізований до лав Збройних Сил України як учасник антитерористичної операції.
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року вступив до складу територіальної оборони міста Суми. Згодом підписав контракт зі ЗСУ, отримавши військове звання «штаб-сержант» і став головним сержантом стрілецького взводу. Бойові побратими знали його під позивним «Прапор».
Загинув 19 січня 2023 року на Вугледарському напрямку в Донецькій області — під час виконання бойового завдання, рятуючи побратимів із поля бою. Олександр отримав численні поранення, несумісні з життям. Йому було 34 роки.
Похований 27 січня 2023 року на Алеї Слави Баранівського (Ново-Центрального) кладовища в місті Суми.
Указом Президента України від 19 червня 2023 року Олександр Гончаров нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Також відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» (посмертно).
Про нього з теплотою згадують побратими та командири:
“Він був головним сержантом взводу, а за відсутності командира — виконував його обов’язки. Його взвод завжди був попереду, завжди всі завдання виконував вчасно і якісно. Таких людей мало”, — говорить командир Віктор Хроленко.
“Важко прощатися із відданим сином, який поклав свою голову за наше майбутнє. Нехай пам’ять про всіх загиблих за Україну згуртує нас, живих, дасть силу, щоб здобути перемогу”, — зазначив начальник групи Сумського центру комплектування Руслан Флорчук.