Історія героя
(03.03.1981 – 20.06.2023)
Старший солдат
81-ша окрема аеромобільна Слобожанська бригада, в/ч А2120
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Головня Леонід Дмитрович народився 3 березня 1981 року в селі Луциківка Сумського району Сумської області. Після закінчення школи вступив до Маловорожбянського професійно-технічного училища №36 на Лебединщині. Після отримання диплома працював у рідному селі водієм у КСП «Луциківське», згодом – в агрофірмі «Булат».
У 2009 році разом із дружиною та сином переїхав до міста Суми. Там працював водієм на приватному підприємстві «Приватбудсервіс».
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Леонід одним із перших добровільно став на захист Батьківщини. З 4 червня 2022 року служив у лавах Збройних Сил України на посаді механіка-водія 2-го розрахунку 1-го самохідного артилерійського взводу 3-ї батареї самохідного артилерійського дивізіону (в/ч А2120). Виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому та Донецькому напрямках.
20 червня 2023 року старший солдат Леонід Головня загинув унаслідок ворожого авіаудару під час виконання бойового завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області.
27 червня 2023 року воїна поховали на кладовищі в рідному селі Луциківка Сумського району.
За мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 3 квітня 2024 року № 215 Леонід Головня нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У захисника залишилися дружина Людмила та син, який нині також служить у прикордонних військах.