Історія героя
25.01.1969 – 14.01.2024
Майор
5-та окрема штурмова Київська бригада ЗСУ
Валерій Шпаченко народився 25 січня 1969 року в Німецькій Демократичній Республіці, в місті Лейпциг, у сім’ї військового. З дитинства він зростав у середовищі, де повага до служби, дисципліна та відданість справі були невід’ємною частиною життя. Родина намагалася передати йому найцінніші цінності — любов до Батьківщини, відданість родині та вміння завжди стояти за правду.
Після повернення до України Валерій навчався у Сумській школі №3, де проявив свої здібності та наполегливість. Він був уважним учнем, який завжди цікавився новим, намагався пізнавати світ, і одночасно — відповідальним, доброзичливим і справедливим серед однолітків. У шкільні роки Валерій вже виділявся своєю впевненістю, прагненням до знань та готовністю допомогти іншим.
Після закінчення школи він обрав військову професію та вступив до Сумського військового артилерійського командного училища (СВАКУ), де здобув ґрунтовні знання та навички, які потім стали основою його військової кар’єри. Пізніше він продовжив навчання в Сумському національному аграрному університеті (СНАУ), отримавши професію економіста. Таке поєднання військової та цивільної освіти сформувало у Валерія широку ерудицію та багатогранність особистості — він вмів одночасно мислити стратегічно та дбати про практичні речі.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну влітку 2022 року Валерій добровільно пішов до лав ЗСУ. Він розумів, що в такі часи справжня сила людини проявляється у готовності захищати рідну землю та людей, яких любиш. Валерій завжди був чуйним та турботливим, вмів підтримати побратимів, вислухати їх, дати пораду та підбадьорити словом.
Його бойовий шлях пролягав через складні фронтові будні, які вимагали мужності, стійкості та витримки. Валерій завжди залишався людиною високих моральних принципів, яка не боялася труднощів і не шукала легких шляхів. Його побратими згадують його як надійного, відповідального й доброго товариша, який завжди ставив команду та завдання вище за власні потреби.
14 січня 2024 року Валерій Шпаченко загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області, у Краматорському районі, біля села Миколаївка. Його смерть стала важкою втратою для родини, побратимів і всієї української громади. Валерій залишив по собі пам’ять як про відважного захисника, який до останнього подиху стояв на сторожі миру й незалежності своєї країни.
Валерій був чудовим батьком, турботливим сином і вірним другом. Його життєва позиція, щирість, людяність і любов до рідних назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав. Він віддав своє життя за свободу та безпеку України, і його подвиг завжди житиме як приклад справжньої мужності та патріотизму.