Історія героя
(05.05.1971 – 31.10.2022)
Сержант
14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Олександр Іванович Хілєвич народився 5 травня 1971 року в місті Донецьк. Закінчив місцеву школу та Донецький медичний коледж, здобувши фах фельдшера.
Після отримання освіти проходив строкову військову службу, а згодом тривалий час працював медичним братом у реанімаційному відділенні Донецької лікарні №16. Декілька років займав посаду епідеміолога в Санітарно-епідеміологічній службі міста Донецьк.
Після початку окупації Донецька у 2014 році Олександр із родиною переїхав до Одеси, де працював у будівельній компанії. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році він евакуював родину до Рівного, а сам добровольцем вступив до лав Збройних Сил України, аби захищати Батьківщину.
Служив у званні сержанта, обіймаючи посаду бойового медика механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Побратими знали його як відданого військового медика, який завжди був поруч, рятуючи життя під час найнебезпечніших моментів бою.
31 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Орлянка Куп’янського району Харківської області Олександр Хілєвич загинув внаслідок ворожого обстрілу. Йому було 51 рік.
10 листопада 2022 року Героя поховали на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища в місті Суми, де він проживав останні роки.
За особисту мужність та самопожертву Олександр Хілєвич посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Він залишиться у пам’яті рідних і побратимів як людина з великим серцем, справжній фахівець своєї справи та відданий захисник України.