Історія героя
(13.09.1987 – 06.09.2023)
Молодший лейтенант, командир десантно-штурмового взводу 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ЗСУ.
Позивний «Монтана»
Народився 13 вересня 1987 року в м. Суми. У 1994 році пішов до першого класу школи Nº7 м. Суми. Вчителі з теплом згадують цього зразкового учня з грайливим поглядом та чарівною усмішкою. Максим зростав чемною та слухняною дитиною, з малечку проявляв мужність і силу характеру. Особливо любив піклуватися про свою молодшу сестричку. У нього було багато друзів, він був справжньою душею компанії. Максим умів грати на гітарі, захоплювався риболовлею та прекрасно плавав і смачно готував шакшуку. Ще зовсім малим почав відвідувати заняття з карате, де досяг значних успіхів. Він неодноразово здобував призові місця на змаганнях, захистив чорний пояс і отримав сертифікат інструктора з карате-до.
У 2003 році став тренером дитячої групи з бойового мистецтва.
У 2004 році Максим вступив до Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на факультет "Сокіл і право".
Згодом переїхав до Харкова, де розпочав свою трудову діяльність у фірмі "Ранок", а з 2016р. працював як приватний підприємець по виробництву металевих виробів.
Максим був одружений і мав двох доньок – Мирославу та Софію.
На початку повномасштабного вторгнення Максим зі своєю родиною проживав у Харкові. Під постійними обстрілами евакуйовував підприємства та заводи. А вже в серпні 2022 року записався до окремого розвідувально-диверсійного спецпідрозділу KRAKEN, де пройшов військову підготовку. Згодом, склавши військову присягу, став на захист Батьківщини в лавах ЗСУ . Мав позивний «МОНТАНА».
Виконуючи бойові завдання на сході України як піхотний снайпер - марксмен, Максим проявив себе як мужній та рішучий воїн. За особисті досягнення був підвищений у званні до сержанта. Після тяжких і успішних боїв командири відзначили в ньому згуртованість, відвагу, чіткість дій при виконанні бойових завдань і лідерські якості. Саме тому його було направлено на навчання до Військової академії в місті Одеса. Після завершення навчання у лютому 2023 року, за наказом Головнокомандувача ЗСУ, він отримав звання молодшого лейтенанта та був призначений командиром взводу в.ч.А2582 (ОКРЕМА ДЕСАНТНО-ШТУРМОВА БУКОВИНСЬКА БРИГАДА). Очолив 1-й взвод 5-ї роти 2-го батальйону. У кінці лютого 2023 року Максим був направлений на навчання у Німеччину, після завершення якого продовжив захищати рідну країну разом зі своїм взводом, уже на сучасних бойових машинах «Marder». Брав участь у боях на Херсонському напрямку, а вже в червні 2023 року його взвод був перекинутий на Запорізький напрямок, де розпочався український контрнаступ.
6 вересня 2023 року, виконуючи чергове бойове завдання поблизу с. Вербове Пологівського району Запорізької області, Ткаченко Максим Валентинович загинув у бою від ворожого снаряда.
Побратими пам’ятають свого командира як людину слова, яка завжди оберігала особовий склад, піклуючись про кожного, адже неодноразово, ризикуючи власним життям, Максим рятував своїх підлеглих. Похований Герой у місті Суми на Алеї Слави Баранівського кладовища.
Указом Перезидента України Nº861/2023 "Про відзначення державними нагородами України" за особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бездоганне виконання військового обовʼязку, вірність військовій присязі, виявлену при цьому доблесть і честь, молодшого лейтенанта Ткаченка Максима Валентиновича нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 30 вересня 2024 року Nº 5018-МР присвоєно звання "Почесний громадянин міста Суми".
Петиція про присвоєння йому посмертно звання «Герой України» набрала потрібну кількість голосів і знаходиться на розгляді Президента.