Сєріков Максим Ілліч

Історія героя

(13.09.1980 – 12.09.2022) Звання: Майор(посмерто) Позивний: “Спартак” 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожці Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) Відзнака Міністерства оборони “За оборону Києва” Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Медалі: «За відвагу», «За оборону Авдіївки», «Хрест бойового братерства», «За заслуги», «За участь в боях Світлодарська дуга», «За оборону рідної держави» Нагрудний знак «За зразкову службу»  Максим Сєріков народився 13 вересня 1980 року у місті Суми. Із дитинства вирізнявся дисципліною, старанністю та цілеспрямованістю. Навчався в школі №23, яку закінчив з відзнакою, що стало першим кроком на його майбутньому шляху служіння державі. У 1997 році вступив до Сумського інституту ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького. У 2001 році закінчив заклад з відзнакою. Після завершення навчання розпочав військову службу на посаді командира бойового взводу в місті Мукачево, Закарпатської області. У зв’язку з реформуванням армії в 2000-х роках повернувся до Сум, де почав службу в органах УМВС. Досяг звання майора міліції. Попри кар’єрні досягнення, Максим прагнув постійного саморозвитку. У 2004 році здобув економічну освіту в Сумському національному аграрному університеті, а у 2016 році — юридичну освіту в Українській академії банківської справи. З початком війни на Донбасі у 2014 році Максим добровольцем приєднався до лав Збройних сил України, проходив службу в 11 батальйоні територіальної оборони «Київська Русь». Брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках: Авдіївка, Світлодарська дуга, Соледар, Зайцеве, Бахмут, Травневе. Його позивний добре знали бойові побратими — він був прикладом мужності, сили духу та відповідальності. З 2016 року знову повернувся до регулярних лав Збройних сил України. Обіймав посади помічника командира механізованого батальйону з артилерії, а згодом — командира мінометної батареї 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. З початком повномасштабного вторгнення саме 72-га бригада першою отримала бойове розпорядження на захист столиці України — Києва. Її підрозділи стали на оборону на ключових напрямках: Гоголів, Калинівка, Вишгород, Гостомель, Мощун, річка Ірпінь. Максим особисто брав участь у відбитті наступу ворога, що складався з елітних російських частин — десантників, підрозділів ГРУ, морської піхоти, кадирівців, вагнерівців. Завдяки стійкості та професіоналізму оборонців Київ вдалося втримати. Після завершення боїв за Київський напрямок, підрозділ Максима був перекинутий на Схід. У вересні 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі міста Вугледар, Волноваського району Донецької області, підрозділ потрапив під масований ракетний обстріл. Внаслідок вибуху капітан Максим Сєріков загинув, не доживши одного дня до свого 42-го дня народження. Його поховано 15 вересня 2022 року на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища в місті Суми. Максим залишив по собі світлу пам’ять — як офіцер, як батько двох дітей, як патріот, що до останнього подиху захищав свою державу. Його старший син продовжує справу батька, служачи в поліції, а молодший ще навчається у школі.

Пошук Героя

СєріковМаксим Ілліч

Історія героя

Допоможіть зберегти памʼять про героя

Сєріков
Максим Ілліч

Допоможіть зберегти
памʼять про героя