Історія героя
(4 травня 1981 — 1 червня 2022)
Солдат, 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Позивний: «Підполковник»
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Син полеглого воїна отримав відзнаку «Батьківське серце» від Військово-Цивільної спілки «Бойове Братерство України».
Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
Олександр Сердюк народився 4 травня 1981 року в місті Глухів, нині Шосткинського району Сумської області. Навчався у Глухівській загальноосвітній школі №6, після чого вступив до Глухівського національного педагогічного університету. Згодом здобув фах юриста в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Пройшов службу в одній із секретних українських спецслужб, мав військове звання підполковника. У 2020 році, керуючись почуттям обов’язку, вступив до лав Збройних сил України вже як солдат 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
З першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, Олександр перебував на передовій, виконуючи бойові завдання. 1 червня 2022 року біля села Покровське Бахмутського району Донецької області він загинув у бою.
Прощання із захисником відбулося 11 червня 2022 року в Трьох-Анастасіївському соборі. Похований на Вознесенському кладовищі у рідному місті Глухів.
У загиблого залишилися мати, дружина та син. Пам’ять про Героя зберігають і шанують його рідні, бойові побратими та земляки.
За особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі Олександр Сердюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). У 2023 році син полеглого воїна отримав відзнаку «Батьківське серце» від Військово-Цивільної спілки «Бойове Братерство України». 19 травня 2025 року Олександрові посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».