Історія героя
25.03.1967 – 15.04.2024
Олексій народився 25 березня 1967 року в мальовничому селі Бобрик, що на Сумщині. Тут пройшли його дитинство та юність. Навчався в Бобрицькій середній школі, де здобув перші знання, сформував характер та знайшов друзів на все життя.
Після школи Олексій вступив до Сумського СПТУ №12, де здобув робітничу спеціальність. Відслужив строкову службу в армії, де проявив дисциплінованість, витривалість і мужність.
У мирний час працював водієм на підприємствах міста Суми: «Центроліт», «Муссон», «Шляхрембуд». Колеги згадують його як добропорядного, сумлінного та відповідального працівника, який завжди виконував свою роботу на совість.
Коли 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, Олексій не залишився осторонь. Попри вік, він добровільно вступив до лав тероборони, щоб захистити свій дім, свою родину, своє місто. Йому був присвоєний позивний «Дед», що символізував його життєву мудрість, досвід і повагу серед побратимів.
Служив у складі 155-го окремого батальйону 117-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом з бойовими товаришами він виконував бойові завдання на території Сумської, Харківської та Донецької областей.
15 квітня 2024 року, під час важких боїв у Краматорському районі Донецької області, поблизу села Терни, Олексій Григорович загинув унаслідок вибухової травми, отриманої внаслідок прямого влучання під час обстрілу. Разом з ним загинули ще двоє побратимів. Його смерть стала болючою втратою для родини, друзів і побратимів.
Похований 22 квітня 2024 року на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в місті Суми.
За виявлену мужність і героїзм, проявлені у боротьбі за свободу та незалежність України, Олексій Рябенко був посмертно нагороджений Медаллю «Хрест Свободи» Православної Церкви України.
Його пам’ятають як добру, щиру людину, яка завжди готова була допомогти, вислухати, підтримати. Кум, хрещений батько, сусід, колега, побратим — у кожній із цих ролей він залишив по собі світлий слід.
Пам’ять про Олексія Рябенка — воїна, патріота, справжнього чоловіка — назавжди житиме в серцях його родини, друзів, побратимів та усіх, хто знав його особисто. Його життя та подвиг — це приклад жертовності, відваги і любові до Батьківщини.