Історія героя
05.07.1987 – 18.03.2022 р.
Панасенко Євген Валерійович. Народився 5 липня 1987 року в м. Мурманськ в сім’ї моряка. Батько пішов на пенсію і разом з сім’єю переїхав на Батьківщину батька - на Полтавщину. У віці 4 року залишився без материнської опіки. Жив з хворим батьком. Коли Жені було 12 років батько помер і він залишився сиротою. Євген жив у сім’ї тітки.
Навчався в Сумській загальноосвітній школі-інтернаті І-II ступеню, яку закінчив у 2002 році. Женя був добрим, чуйним, чемним, допитливим хлопцем. Після школи вступив у Сумський професійний ліцей сфери послуг і здобув професію майстра з ремонту взуття. Після закінчення училища вступив до Сумського технікуму харчової промисловості, який закінчив у 2008 році та здобув спеціальність «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж». Після цього вступив в Сумський державний університет, який закінчив у 2012 році. Спочатку отримавши базову вищу освіту за напрямком підготовки «Мікро та наноелектроніка» та здобув кваліфікацію бакалавра мікро та наноелектроніки, а потім повну вищу освіту за спеціальністю «Фізична та біомедична електроніка» та здобув кваліфікацію інженера-фізика.
Де б він не працював завжди був гарним спеціалістом і користувався повагою колег. Він завжди був готовий прийти на допомогу кожному хто цього потребував ставлячи інтереси інших попереду своїх. Це була людина всебічних інтересів і розвитку.
Євген дуже любив велоспорт і був членом клубу велосипедистів
ГО «Велосумщина».
Не зважаючи на те, що він опанував ряд професій, Женя вирішив піти шляхом батька - стати моряком. Уклав контракт з ЗСУ і потрапив до Одеси, де вивчився на морського піхотинця. Початок війни застав Женю разом з військовою частиною в Херсоні. Ці перші дні війни він разом зі своїм батальйоном стояв на варті українського неба, знищуючи загарбників. Потім частина була передислокована до Миколаєва. "18 березня було останнє повідомлення у "Вайбері": він писав, що виходили з оточення з дуже тяжкими боями, але вийшли майже всі. А потім зв’язок обірвався і через якийсь певний проміжок часу вже дізнались, що Євгена з нами більше немає", — розповів Ігор Курмаков, товариш загиблого.
Євген трагічно загинув 18.03.2022 року боронячи нашу Батьківщину.