Історія героя
01 серпня 1973 — 06 травня 2023
Солдат, мінометник
Підрозділ: 66-та окрема механізована бригада імені Мстислава Хороброго
Олег Володимирович Одненко народився 1 серпня 1973 року в місті Суми, у родині, де цінували працю, чесність і взаємопідтримку. Ще з дитинства він проявляв неабияку допитливість і прагнення до навчання, а його товариська і відкрита натура робила його улюбленцем серед однокласників і сусідів.
Навчався у Сумській загальноосвітній школі №13, де отримав перші важливі знання та життєві цінності. Після школи він обрав професію муляра та отримав відповідну кваліфікацію у ВПУ №16. Всі, хто працював із Олегом, відзначали його професіоналізм, відповідальність і прагнення робити все на найвищому рівні. Тривалий час він працював на будівельних об’єктах міста, де його старання та уважність до деталей були прикладом для колег.
Останні роки свого життя Олег присвятив виготовленню та збиранню меблів. У своїй справі він був справжнім майстром: кожен виріб виготовляв із душею, вкладаючи частинку себе у роботу. Родина, друзі, колеги і навіть просто знайомі відзначали його щирість, доброту, життєрадісність та готовність підтримати будь-кого у складній ситуації. Олег завжди вмів вислухати, дати пораду і підтримати словом і ділом.
З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України Олег не вагаючись став на захист рідного міста та своєї країни. Він пройшов військову підготовку на навчальному полігоні в місті Десна, де здобув необхідні навички для служби на передовій. Його відданість, мужність і дисципліна не залишилися непоміченими. Олег служив солдатом резервної роти 66-ї окремої механізованої бригади імені Мстислава Хороброго на посаді мінометника, виконуючи свої обов’язки із бездоганною відданістю.
Його служба була важкою і небезпечною, але він завжди залишався стійким і рішучим. Побратими цінували його за надійність, спокій та життєву мудрість. Він часто ділився досвідом, підбадьорював тих, хто потребував підтримки, і залишався прикладом для всіх навколо.
6 травня 2023 року Олег Володимирович загинув у смт Андріївка Краматорського району Донецької області внаслідок обстрілу позицій підрозділу. Його смерть стала непоправною втратою для родини, друзів та всіх, хто мав щастя його знати.
Олега поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища. Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях рідних і близьких. Він назавжди залишиться символом відданості, мужності та безмежної любові до Батьківщини.