Історія героя
(19.04.1989 – 01.08.2023)
Солдат
117-та окрема механізована бригада
Позивний: «Лук’ян»
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
Лук’яненко Олександр Олександрович народився 19 квітня 1989 року в місті Суми. Дитячі та юнацькі роки провів у рідному місті, навчався в школі № 12, а згодом здобув спеціальність муляра-плиточника у Сумському професійно-технічному училищі №12. Працював на виробничих підприємствах, був працьовитим і відповідальним, завжди готовим підтримати інших.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр не залишився осторонь і приєднався до Сумської територіальної оборони, а вже в березні 2022 року став до лав Збройних сил України. Служив у 117-й окремій механізованій бригаді, в першому механізованому батальйоні, де зарекомендував себе як відданий побратим і мужній воїн. Мав позивний «Лук’ян».
1 серпня 2023 року життя Захисника обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Йому було лише 34 роки.
12 серпня 2023 року у Сумах відбулося прощання з героєм. Після відспівування його поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища. В пам'ять про Олександра у школі №12, де він навчався, встановили меморіальну дошку.
За особисту мужність і самовідданість у боротьбі за свободу та незалежність України солдата Лук’яненка Олександра Олександровича було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 22 травня 2024 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
Світла пам’ять про Олександра назавжди житиме в серцях його рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав цього щирого та відданого чоловіка.
Вічна слава Герою України!