Історія героя
(18 червня 1979 - 17 листопада 2022)
Солдат, механік-водій реактивно-артилерійського дивізіону 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних сил України.
Коняхін Максим Володимирович народився 18 червня 1979 року в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Дитинство та юність провів у місті Рубіжне. Навчався у школі №7, а згодом закінчив професійно-технічне училище №11, але за професією не працював. Максим знайшов своє справжнє покликання у ковальстві. Займався художньою ковкою металу, створював ковані меблі та елементи декору, вкладаючи у кожну роботу душу та майстерність.
До початку повномасштабного вторгнення росії родина Максима жила в Рубіжному Луганської області. Після захоплення міста окупантами він під обстрілами вивіз дружину та двох доньок (10 і 14 років) у безпечне місце, а сам вирішив стати на захист України. Добровольцем вступив до лав Збройних сил України, де проходив службу на посаді механіка-водія у реактивно-артилерійському дивізіоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
17 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області Максим Коняхін загинув, залишившись вірним присязі та своєму обов’язку до останнього подиху.
24 листопада 2022 року у Сумах у храмі 12 апостолів відбулося прощання з воїном. Поховали його з військовими почестями на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища.
Максим Коняхін назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та побратимів як люблячий чоловік і батько, мужній захисник і майстер своєї справи, який віддав життя заради миру та майбутнього своєї країни.