Історія героя
(27.10.1975 – 17.08.2024)
Молодший сержант, командир відділення зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону 41 окремої механізованої бригади ЗСУ
Станіслав Калинешський народився 27 жовтня 1975 року на Сумщині. За фахом він був медичним працівником і працював у службі швидкої допомоги. Згодом певний час перебував за кордоном, проживав у монастирі, а згодом ухвалив для себе важливе рішення — стати на захист України зі зброєю в руках.
Станіслав Калинешський проходив службу у складі 41-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України на посаді командира відділення зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону. 17 серпня 2024 року він помер у Національному інституті хірургії та трансплантології в Києві від тяжкого поранення, отриманого раніше під час служби.
Друзі та близькі згадують його як щиру, добру і відкриту людину, яка завжди любила світ і людей довкола, була щирою, доброю, без заздрощів і підлості. Він залишив по собі пам'ять як люблячий батько, справжній друг і людина, що завжди приходила на допомогу. У юності він грав на гітарі, мав абсолютний слух, цікавився музикою, був життєрадісним і чесним. Службу ніс відповідально, не був конфліктним, користувався повагою керівництва та побратимів.
30 серпня 2024 року воїна поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища у місті Суми. Станіслав Калинешський назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та побратимів як мужній воїн, добрий друг і люблячий батько, який віддав життя за Україну.