Історія героя
(10 березня 1977 — 7 травня 2023)
Валерій Дмитренко народився 10 березня 1977 року в селі Локня Сумського району Сумської області. Закінчив Басівську середню школу у 1994 році. Протягом життя поєднував активну громадську позицію та професійну діяльність — працював приватним підприємцем та був депутатом Юнаківської сільської ради.
Валерій брав участь в антитерористичній операції 2014–2015 років, захищаючи країну з перших років конфлікту на сході. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він став на захист України, пройшов мобілізацію через Петропавлівський військкомат та служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», виконуючи обов’язки командира відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини А1302.
Життя Валерія Дмитренка обірвалося 7 травня 2023 року в населеному пункті Червона Діброва Луганської області, коли він виконував бойове завдання. Побратими згадують його як надійного, відповідального й відданого захисника, який до останнього служив своїй країні:
«Валерій був серед тих, хто робив найбільше для перемоги. Він захищав свій рідний край і віддав за нього життя. Ми завжди будемо пам’ятати його мужність та приклад служіння Батьківщині».
Валерія поховали 12 травня 2023 року в його рідному селі Локня Сумського району. Постановою держави його нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня (18 січня 2024 року) за відданість, мужність і героїзм.
Валерій Дмитренко назавжди залишиться у пам’яті побратимів, рідних і громади як відважний солдат, чесна й щира людина, яка обрала шлях захисту України і до кінця виконала свій обов’язок.