Історія героя
(10.10.1984 – 24.10.2023) Старший солдат, водій, номер обслуги 2 артилерійського відділення зенітно-ракетного артилерійського взводу роти вогневої підтримки 128 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ
Олег Ващенко народився 10 жовтня 1984 року в місті Суми. Навчався у ЗОШ №7, де проявляв здібності до технічних дисциплін та був активним учнем. Після школи працював на виробничому підприємстві “Технологія”, де зарекомендував себе як працьовитий та надійний співробітник, який завжди допомагав колегам і дбав про робочий колектив.
В особистому житті Олег був відповідальним сином, другом і товаришем. Родичі та знайомі згадують його як щиру, добру та доброзичливу людину, яка завжди підтримувала близьких і не відмовляла у допомозі тим, хто її потребував.
З початком повномасштабного вторгнення росії Олег добровільно приєднався до захисту України. Спочатку проходив службу у 117-й бригаді, 155-му батальйоні, а з жовтня 2023 року — у 128-му батальйоні. Обіймав посаду водія, номера обслуги 2 артилерійського відділення зенітно-ракетного артилерійського взводу роти вогневої підтримки. Бойові побратими відзначали його мужність, відповідальність і готовність виконувати найскладніші завдання навіть у найнебезпечніших умовах.
Олег загинув 24 жовтня 2023 року поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької області, виконуючи службове завдання. Його смерть стала великою втратою для родини, друзів і бойових побратимів.
Захисника поховали 6 листопада 2023 року на Алеї Слави Ново–Центрального Баранівського кладовища у місті Суми.
Рідні та побратими пам’ятають Олега як сильного, відважного, щирого й доброго чоловіка, який ціною власного життя обороняв Україну і залишив по собі приклад самовідданості, мужності та патріотизму.