Історія героя
Бєлашов Богдан Олегович народився 20 листопада 1999 року в місті Суми. У 2006 році розпочав навчання у Сумській спеціалізованій школі №7, де закінчив 11 класів. У школі Богдан проявляв здібності до точних наук та іноземних мов, брав участь в олімпіадах і спортивних змаганнях. Учителі та друзі згадують його як відповідального, здібного й талановитого юнака.
Особливе місце в житті Богдана займав футбол. Він почав займатися ним ще у 2006 році та мріяв про професійну спортивну кар’єру. Для нього футбол був не просто грою. Богдан говорив: «Матч — це цілий фільм, у якому ти — один із головних героїв». У 2011 році через розрив хрестоподібної зв’язки він отримав тяжку травму, після якої лікарі заборонили професійно займатися футболом. Попри це, любов до спорту залишилася з ним назавжди.
Богдан змалку був небайдужим до інших. У 2015–2016 роках разом із друзями займався волонтерством: збирав кошти для онкохворих дітей та допомагав вихованцям Хоружівського дитячого будинку. Для нього допомога іншим була не просто словами — він намагався робити те, що було в його силах.
Після закінчення школи Богдан продовжив освіту. У 2020 році вступив до Сумського фахового коледжу СНАУ за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Після його закінчення у 2022 році став студентом Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.
Повномасштабне вторгнення змінило його плани. Після 24 лютого 2022 року Богдан спочатку активно займався волонтерською діяльністю. Та вже 14 травня добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Навчаючись на першому курсі фізико-математичного факультету, він узяв академічну відпустку, вважаючи своїм моральним обов’язком захистити Україну.
У серпні–вересні 2022 року Богдан пройшов військову підготовку на посаду оператора-розвідника. З листопада 2022 року проходив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади. З січня 2023 року безпосередньо брав участь у боях на Донецькому напрямку, де служив на посаді навідника.
Під час одного з бойових завдань, коли командир був відсутній, Богдан самостійно оцінив ситуацію та взяв командування на себе. Разом із побратимами він виконав поставлене завдання без втрат. За проявлену мужність і рішучість Богдан був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Богдан часто повторював: «Якщо не ми, то хто?». Ці слова добре передають його ставлення до життя — він не звик стояти осторонь і чекати, що хтось інший зробить необхідне.
31 травня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ступочки на Донеччині солдат Богдан Бєлашов загинув. Йому було лише 23 роки. 6 червня 2023 року Богдана поховали на Алеї Слави в рідних Сумах.
За особисту мужність і самовідданість у захисті України Богдан Бєлашов посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та «Комбатантським хрестом». Рішенням Сумської міської ради йому також присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
Богдан залишився в пам’яті тих, хто його знав, не лише як воїн. Він був сином, другом, студентом, хлопцем, який любив футбол і прагнув розвиватися, допомагав іншим і будував свої плани на майбутнє. Він не народився для війни, але коли вона прийшла у його дім, не зміг залишитися осторонь.
Його життя обірвалося надто рано, але його вибір, його вчинки та його слова залишилися з нами. І сьогодні його «Якщо не ми, то хто?» звучить як нагадування про те, що кожен із нас може зробити для спільної перемоги.