Історія героя
(04.07.1994 – 17.02.2024)
Молодший лейтенант
Командир взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського
Позивний — «Вікінг»
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
Бутко Денис Володимирович народився 4 липня 1994 року у місті Суми. Навчався у Сумській загальноосвітній школі №11, згодом — у школі села Басівка Сумського району, де й завершив навчання у 2011 році. Після школи вступив до Сумського національного аграрного університету, обравши спеціальність «Технологія виробництва та переробки продуктів тваринництва».
У 2015 році пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після цього три роки працював пожежним-рятувальником у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
У 2019 році підписав перший контракт на військову службу в десантно-штурмових військах, брав участь у бойових діях в зоні Антитерористичної операції на сході України. У 2021 році продовжив службу вже в складі Сумської військової частини. Позивний — «Вікінг».
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Денис разом із побратимами обороняв Харківський напрямок, згодом брав участь у боях на Чернігівщині, під Бахмутом, у Кремінній. У 2023 році закінчив офіцерські курси в Сумському державному університеті та отримав перше офіцерське звання — молодший лейтенант, ставши командиром взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Пречистівка Волноваського району Донецької області Денис загинув унаслідок ворожого артобстрілу. Разом із побратимами його життя обірвалося прямим влучанням у бліндаж.
27 лютого Героя поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища у рідних Сумах.
Указом Президента України від 21 червня 2024 року молодший лейтенант Денис Бутко посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Денис був мужнім, відданим та світлим чоловіком, люблячим сином, чоловіком і татом. Не доживши кілька місяців до народження своєї донечки він залишив по собі найціннішу спадщину — приклад незламності, гідності та безмежної любові до рідних і України.