Історія героя
(04.01.1980 – 29.04.2024)
Лейтенант
199-й навчальний центр Десантно-штурмових військ ЗСУ
Боряк Андрій Васильович народився 4 січня 1980 року в місті Суми.
У 1997 році закінчив Сумську загальноосвітню школу №3. Того ж року вступив до Військового інституту артилерії при Сумському державному університеті (згодом — Військовий інститут ракетних військ та артилерії СумДУ), де здобув вищу освіту та офіцерське звання лейтенанта.
З червня 2001 по лютий 2004 року проходив службу на посаді командира взводу управління мінометної батареї у складі 80-го окремого аеромобільного полку Західного оперативного командування. Після звільнення у запас у 2004 році переїхав до Києва, де працював у цивільній сфері.
13 лютого 2015 року, відповідно до Указу Президента України №15/2015, Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов підготовку в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2015–2016 роках обіймав посаду командира протитанкового артилерійського взводу 24-ї окремої механізованої бригади.
З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року знову став на захист держави. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді заступника командира батареї — інструктора з повітряно-десантної підготовки артилерійської батареї. З червня 2023 року проходив службу у 199-му навчальному центрі ДШВ ЗСУ, де входив до складу групи офіцерів резерву спеціального взводу резерву офіцерського складу спеціальної роти резерву.
29 квітня 2024 року життя Андрія Боряка трагічно обірвалося під час виконання військової служби.
Поховали Героя на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в місті Суми.
Андрій Васильович був справжнім прикладом мужності, честі й відданості. Він тричі ставав до лав оборонців України у найважчі часи, ніколи не залишаючи свій народ наодинці з ворогом. Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів та всіх українців як символ сили духу, патріотизму та жертовності.