Історія героя
(08.02.1979 – 17.03.2024)
Молодший сержант, гранатометник 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ
Позивний: «Лютий»
Бойко Роман Вікторович народився 8 лютого 1979 року в селі Велика Чернеччина Сумського району Сумської області. Навчався у Сумській загальноосвітній школі №10, після чого здобув фах токаря в Сумському професійно-технічному училищі № 2.
У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних Силах України. Згодом у 2014–2018 роках був мобілізований та брав участь в АТО. Після повернення додому підписав контракт і отримав бойову спеціальність командира відділення зенітно-артилерійського взводу.
З початком повномасштабного вторгнення, Роман перебував за кордоном, залишивши роботу повернувся до України та добровільно став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях пролягав через Станицю Луганську, Маріуполь, Волноваху, Успенівку, Дебальцеве, Кримське та інші гарячі точки.
Роман мав позивний «Лютий». Він відомий як герой, який під час восьмиденного оточення тримав оборону. Попри тяжкі поранення та інвалідність, він знищив понад пів сотні окупантів, підбив танк, а щоб не припиняти бій — забирав зброю у знищених ворогів. Йому скидали дронами воду та батареї, і він продовжував тримати позицію.
Його історію знімали на телебаченні — відео про подвиг Романа переглянули понад 1,3 мільйона людей.
17 березня 2024 року Роман Бойко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької області.
За сумлінну службу та мужність він нагороджений численними відзнаками:
медалями «Захиснику Вітчизни», «За жертовність і любов до України», «Мужність. Честь. Закон», «Захиснику Батьківщини», «За оборону рідної держави», «За участь в АТО», «За вірну службу» I ступеня;
нагрудним знаком «Щит Сил територіальної оборони ЗСУ»;
рішенням Сумської міської ради йому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
Похований 5 квітня 2024 року на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища м. Суми.
Вічна пам’ять та слава Герою!