Історія героя
(20.12.1999 – 16.07.2023)
Солдат
30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького
Позивний: «Богатир»
Нагороджений нагрудними знаками «Сталевий хрест» та «За особисту хоробрість».
Владислав народився 20 грудня 1999 року в селі Тарасівка Охтирського району на Сумщині. З дитинства був світлою та щирою дитиною, яка завжди вміла підтримати й подарувати посмішку.
Після закінчення місцевої школи продовжив навчання у ДНЗ «Охтирський центр професійно-технічної освіти». Вирізнявся наполегливістю й цілеспрямованістю, прагнув здобути професію та бути корисним людям.
Згодом Владислав обрав шлях служіння Батьківщині — підписав контракт зі Збройними Силами України. Спершу служив водієм, а згодом став розвідником у складі легендарної 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Тут отримав позивний «Богатир», який, за словами побратимів, якнайкраще відображав його силу, відвагу й готовність завжди підставити плече.
З перших днів повномасштабного вторгнення Владислав став на захист України. Виконував найскладніші бойові завдання, проявляючи мужність, самопожертву та відданість. Він завжди думав про побратимів більше, ніж про себе.
16 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Залізнянське Донецької області, Владислав отримав важке поранення. Попри зусилля лікарів у госпіталі м. Дніпра, врятувати його життя не вдалося. Герою було лише 23 роки.
20 липня 2023 року у рідній Тарасівці відбулося прощання з Владиславом.
За героїзм Владислав нагороджений відзнаками:
«Сталевий хрест»
«За особисту хоробрість»
Його чесність, доброта, сміливість і любов до життя назавжди житимуть у серцях рідних та побратимів. Владислав мріяв про вільну Україну — і заради цього віддав найдорожче.