Історія героя
Після закінчення школи у 1993 році вступив на навчання до Охтирського професійно-технічного училища №7, де отримав спеціальність «маляр-штукатур».
У 1996 - 1998 роках проходив строкову військову службу у місті Севастополь на військово-морській базі Збройних сил України.
Повернувшись зі служби, працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Евріка – М» у місті Охтирка. Був прийнятий учнем-комплектувальником до цеху по виготовленню меблів. Згодом отримав 4 розряд комплектувальника меблів.
У 2006 році Олег Валерійович одружився та переїхав до міста Суми, де у 2007 році у нього народилася донька Валерія. «Бути батьком доньки - це щастя», - казав Олег. Весь свій вільний час чоловік приділяв доньці.
У 2012 році народилася друга донька Поліна - маленька копія тата.
Після народження другої доньки подружжя придбало будинок, ремонт в якому Олег робив своїми руками. З першого дня війни чоловік активно займався волонтерською діяльністю.
Розвозив по блокпостах необхідні для бійців речі та продукти харчування. Потім, об’єднавшись з друзями та знайомими, організував доставку медичного персоналу до їх робочих місць, оскільки в місті на той час були перебої з транспортним сполученням.
В квітні 2022 року, коли російські війська вийшли із Сумської області, Олег Валерійович вступив до лав Збройних Сил України. Був мобілізований до 58-ої окремої мотопіхотної бригади ім. Івана Виговського в м. Конотоп на посаду «снайпер – розвідник» у званні «молодший сержант». Військовослужбовці бригади завжди найближче до ворога. Саме на них валяться вогонь та тони снарядів. Вони відбивають штурми й самі йдуть до противника, аби знищити впритул, часто дивлячись прямо в очі. Найважчі умови. Найризикованіші місії. І особливе розуміння обов’язку, честі, сенсу бойового братерства.
Навіть, знаходячись в надважких умовах, Олег намагався щодня телефонувати рідним. Дружина та діти дуже хвилювалися і завжди чекали на дзвінок. Але одного разу дзвінок не пролунав…
Загинув молодший сержант Безвесельний 09 листопада 2022 року від авіаудару по позиції бригади в м. Бахмут Донецької області.
Поховали Героя у місті Суми на Алеї Слави міського кладовища.
У чоловіка залишились мати, любляча дружина та дві чудові донечки.
Рішенням Сумської міської ради від 20 вересня 2023 року №4112-МР Безвесельному Олегу Валерійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).