Історія героя
07.11.1984 – 03.08.2024
Солдат
110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
Позивний «Анцик»
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Анцибор Сергій Сергійович народився 7 листопада 1984 року в місті Суми.
З ранніх років його життя було пов’язане зі спортом. Сергій закінчив Навчально-науковий інститут фізичної культури Сумського державного педагогічного університету у 2006 році та присвятив себе тренерській справі.
Він працював тренером-викладачем з вільної боротьби в дитячо-юнацькій спортивній школі Сумської обласної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос». Для своїх вихованців Сергій Сергійович був не лише наставником, а й другом: завжди підтримував, надихав, допомагав долати труднощі й радів їхнім перемогам. Його згадують як талановитого спортсмена, чуйного педагога, люблячого батька та щирого українця.
З початком повномасштабної війни Сергій став на захист України. Служив у лавах Збройних Сил України у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, обіймаючи посаду стрільця-зенітника третього відділення зенітно-ракетного взводу.
3 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі села Новоолександрівка Покровського району Донецької області, життя Сергія трагічно обірвалося. Йому було 39 років.
16 серпня 2024 року Героя з почестями поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища у місті Суми.
За особисту мужність і самопожертву, проявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 16 січня 2025 року Сергія Анцибора посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.