Історія героя
26.02.1986 – 10.12.2023
Старший солдат Збройних Сил України
58-ОМБр імені гетьмана Івана Виговського
Олексій Ємельяненко народився 26 лютого 1986 року в місті Суми.
Дитинство та юність він провів у рідному місті, навчався у загальноосвітній школі № 4, де його знали як доброго, щирого та завжди товариського хлопця. Після школи здобув професію столяра у Професійно-технічному училищі № 1, обравши шлях праці своїми руками.
Тривалий час працював за фахом на АТ «Хімпром», де його цінували як відповідального та майстровитого працівника. Він умів знаходити спільну мову з людьми, ніколи не відмовляв у допомозі й завжди був прикладом людяності.
До початку повномасштабної війни Олексій був цивільною людиною. Проте, коли 24 лютого 2022 року ворог підступно напав на Україну, він без вагань став на захист рідного міста та країни. У перший же день вступив до складу територіальної оборони Сум.
У квітні 2022 року добровольцем приєднався до 58-ї окремої мотопіхотної бригади, яка згодом була відправлена на захист Донеччини. Там, виконуючи бойові завдання, Олексій із побратимами потрапив в оточення. Пройшовши крізь надзвичайно тяжкі випробування, він вийшов із того пекла живим і продовжив боротьбу, цього разу у складі 63-го окремого стрілецького батальйону.
Та знову доля повернула його до рідної 58-ї бригади – цього разу на один із найважчих відтинків фронту, Покровський напрямок. Виконуючи завдання, Олексій потрапив під потужний мінометний обстріл. Він отримав тяжкі поранення і тривалий час проходив лікування та реабілітацію у шпиталях.
Повернувшись додому після важкої боротьби за життя, він мріяв відновитися та знову стати до строю поруч із побратимами. Проте серце Героя зупинилося 10 грудня 2023 року. Йому було лише 37 років.
18 грудня 2023 року сумська громада провела воїна в останню путь. Олексія Ємельяненка поховали з військовими почестями на Алеї Слави Ново-Баранівського кладовища у місті Суми.